У програмі #ВрятуйКінцівку вже не вперше чуємо історії, коли українці повертаються з-за кордону, щоб йти воювати за рідну землю та волю. Чому так, як думаєте? Їх не вабить перспектива лишатись у мирній країни, ходити на стабільну роботу та отримувати регулярну зарплату.

Андрія Громико поранило осколками у ліву руку. Вона була повністю відірваною і трималась лише на шкірці. Травмований каже, що було бажання просто відкинути її, адже ситуація виглядала патовою.Кінцівку врятували медики, які прямо в евакуаційному авто вирішили зшивати. Зараз воїн пережив уже 16 операцій, скільки доведеться ще — невідомо. Кістки взяли з таза, закріплювали пластинами, але одна з них не гоїться, гноїться. 

Олександр Глушко займався евакуацією поранених з поля бою. Доставляв “на нуль” продукти, ліки тощо. Одного дня отримав поранення. Як завше, приїхав з медиком забрати трьохсотого. За секунду щось засвистіло у повітрі. Встигли впасти на землю. Але міна розірвалась зовсім поруч.

32-річний Артем Батирєв — один з багатьох учасників національної програми #ВрятуйКінцівку. Під крилом благодійного фонду “Здоров’я українського народу” талановиті українські лікарі продовжують боротись за збереження лівої руки військового. Він отримав складне поранення під час виконання бойових завдань у Донецькій області.

Поєднана травма грудей тазу, парціальний пневмоторакс (наявність у плевральній порожнині повітря, яке проникає туди внаслідок пошкодження легень), гемоторакс (внутрішня кровотеча), закритий перелом ребра, розрив сечового міхура, внутрішньосуглобовий перелом крила правої клубової кістки, багатоуламковий перелом лобкової та сідничної кістки з обох сторін з порушенням. 

“Найголовніше у зоні активних бойових дій — вірити у себе та у свою силу волі. Ми всі потрапляємо на війну не підготовленими. Адже не все відповідає очікуванням. Та найважливіше, щоб було бажання вчитись, сприймати нову інформацію. А ще варто проявляти ініціативу.

Наш герой був водієм українського бронеавтомобіля “Козак” у десантно-штурмових військах. В один із жарких липневих днів отримав завдання — поїхати у зону евакуації, щоб забрати мертвого бійця. “Все сталось якось дуже швидко — за хвилини 2-3.

У захисника Сергія Дідаша складна травма. Він пошкодив коліно правої ноги у зоні бойових дій. Йому зробили операцію і через деякий час він знову повернувся гнати ворога з Донецької області.
Тепер чоловік знову на лікарняному ліжку. Медики намагаються допомогти йому в межах національної програми #ВрятуйКінцівку.

Жінка розповідає, що 17 липня знаходилась у бомбосховищі. Ракетний обстріл. Пряме попадання. Вона тільки встигла відчути, як почали падати на неї бетонні плити. “Наше сховище було надійним, але від колосальної сили надпотужної ракети не витримало. Тоді було дуже багато травмованих та загиблих”, — каже жінка.

“Снаряди розривались над головою. Осколки залетіли мені в руку. Я відразу зрозумів, що травмований. Перші думки — кінцівка відірвана, бо перестав її відчувати. Все було у крові. Думаю, ну візьму цю одірвану руку з собою, про всяк випадок. Почав тримати її другою”, — розповідає про момент поранення 29-річний Євген Конрад із Запоріжжя.

Травмування Ігор отримав 8 березня. Трапилась жахлива подія на Луганському напрямку. Він наступив на протипіхотну міну. Як відомо, вони створені для того, щоб запобігати прориву противника на оборонні позиції. Мають вибуховий заряд, який активується під час натискання на міну.

Захиснику залізяччям пробило обидві руки і стегно правої ноги. Чоловік вже довгі місяці лікується. Ходить недовго на милицях, каже, що ще боїться повноцінно ставати на поранену кінцівку. Ділиться, що необхідно буде замовляти спеціальне взуття, адже травмована нога коротша за здорову на 3 сантиметри.

Чоловік пережив пересаджу шкіри, довге лікування. Після реабілітації одразу став на облік у військкомат. Каже, ніколи розслаблятись, доки не провчимо та не виженемо ворога з нашої країни. Взимку, у складі 67-ї окремої механізованої бригади почав виконувати завдання у Бахмуті.

Поранення чоловік отримав наступної доби після свого дня народження. Розповідає, що тоді наші хлопці потрапили в оточення. Від командування Олег з побратимами отримали завдання — розірвати кільце, щоб захисники змогли вийти. Виконали. При відході назад разом з другом Владиславом потрапили у засідку. Почався бій. У Олега вороги стріляли з гранатомета та автомата. Права рука — важке травмування — розірвані м’які тканини, нерви, розбиті кістки. 

Чоловік успішно виконував бойові завдання на різних напрямках. Але 20 лютого, у Бахмуті, отримав поранення. Якраз був на позиції, коли почався ворожий обстріл. Уламками від ракети йому пошкодило дві ноги та праву руку. Дрібними шматками залізяччя посікло майже все тіло. Далі, за словами Сергія, все відбувалось наче у кошмарному сні. Він не міг накласти турнікет, тому ледь не стік кров’ю.

Закрита травма виявилась досить складною — розрив хрестоподібної зв’язки коліна. Наразі чоловік проходить лікування у Криворізькій міській лікарні №10. Нещодавно йому зробили складну операцію — поставили імплант у колінний суглоб. Тепер травмований щодня намагається робити все, щоб пришвидшити своє одужання.

“Після попадання ракети мене викинуло у підвал. Я впав на електрокабель”, — поранений Іван Янцевич
У Івана Янцевича було вже 34 операції. Він дивом залишився живим після того, як у приміщення, де знаходився, прилетіла ворожа ракета. 29-річний чоловік був мобілізованим.

В день поранення у Владислава сталась клінічна смерть, але медики змогли його реанімувати. На тілі воїна тоді не було живого місця, лише суцільні рани. Адже осколки нещадно вп’ялись від очей до п’ят. Хлопцю уламком важко поранило обидві руки, стегно, легені та стопу.

Травмований ще почав відстрілюватись, дістав гранату. В очах вже темніло, але своїм хлопцям ще встиг крикнути, що трьохсотий. І таки зміг якимсь дивом повернутись до свого підрозділу. Там польові медики надали першу медичну допомогу. Далі Євген намагався бігти по посадці до автомобіля для евакуації. Куля 5,45 поцілила у ліве плече. Своєю руйнівною силою вона зачепила легені, зламала два ребра, роздробила лопатку.

Віталій мужньо виконував бойові завдання на найзапекліших ділянках та допомагав гнати ворога. Але 30 січня отримав поранення на позиції у Бахмуті. Тоді окупанти обстріляли українських воїнів з САУ. В той час було темно і чоловік не одразу зрозумів, що трапилось. Спочатку — сильний удар. Зрозумів, що щось не так з рукою. Але зрадів, що може рухати пальцями — значить права кінцівка не відірвана. Сильний біль відчув вже набагато пізніше.

Чоловік отримав поранення у вересні, в Херсонській області. Того осіннього дня його група під час бою попала під перехресний вогонь. Спочатку поранило побратима, через декілька секунд і Павла. Зламок від снаряда, схожий на свердло, поцілив у ногу, під коліно.

Поранений мало що пам’ятає у той страшний день. Якісь уривки у свідомості виринають, неначе у туманному сні. Біль, усвідомлення, евакуація, підтримка товаришів. Вже у госпіталі зрозумів, що отримав важкі травмування. Уламками від снарядів Руслану сильно пошкодило ліву ногу та праву руку. Але найважча ситуація з правою ногою. Там відкритий перелом гомілки та стегна.

Ще з 2014 року, він пройшов крізь жорсткі бої у Дебальцеве. Звільнився після закінчення мобілізаційного періоду. З 24 лютого війна стала набагато агресивнішою, а отже треба більше людей, щоб вигнати окупантів. Тому в той же день пішов до військкомату, не чекав поки мені передзвонять”, — розповідає Микола.

Наскрізь пробиті легені, зламані ребра, діра у плечі діаметром у 3 см. Бронебійною кулею прострелена шия. Артеріальна кровотеча і майже 60 відсотків втрати крові. Такі важкі ураження отримав під час наступу у Бахмуті Руслан Думанський. Герой потребує вашої підтримки. Його історію можна прочитати за посиланням.

Ворожа куля травмувала воїну плече. Інша пробила ребро, легені і попала у лопатку. Кістка невдало зрослась. Коли чоловік повернувся у стрій, вона просто “розсипалась”. Тепер лікарі намагаються врятувати кінцівку. Зібрати її досить складно, адже втрачено багато часу.

Неподалік від воїна вибухнув танковий снаряд. Чоловіку перебило одну кістку на кінцівці. Інша — взагалі вилетіла. Тепер на її місці пробоїна розміром 5 сантиметрів.  Олександр вірить, що кінцівка після операції зможе відновитись.

Громадянин Польші, боєць іноземного легіону. Підірвався на міні.

Оператор БПЛА, дуже важка травма, яка потребувала повної заміни суглоба.

Він має важку травму — роздроблене праве плече. Але лишився єдиним годувальником у родині. Дружина оформила опіку над дитиною. Лікарі дають небагато шансів на повне відновлення руки, але треба якось забезпечувати сім’ю. Детальніше за посиланням.

Осколками йому перебило ліву руку. Воїн тоді не розгубився, намагався не втрачати свідомість, щоб накласти собі турнікет. Зміг навіть пройти метрів 10 в бік побратимів, які його евакуювали. Повну істрію героя читайте за посиланням.

Страшна травма обох ніг, неможливість ходити. Мужній воїн потребує дуже важких єтапів операцій та відновлення.

Вартість операції: очікуємо на розрахунок наступних етапів лікування та реабілітації.

Уламок снаряда пробив кістки передпліччя, повністю знищив суглоб. Чекає вже восьма, найскладніша операція по заміні суглоба.

Вартість операції: очікуємо на розрахунок та ціну ендопротезу.

Потрапив під арт. обстріл. Перше що сказав лікарям “Збережіть руку”

Вартість операції:  28 000 грн.

Як тільки зможе знову натискати на курок, повертається у військо.

Вартість операції:  28 000 грн.